Сибазон – инструкция по применению, показания, дозы

Состав

Активным компонентом выступает диазепам.

В 1 таблетке содержится 5 мг данного вещества. Дополнительные элементы: стеарат кальция, моногидрат лактозы, крахмал.

https://www.youtube.com/watch?v=ytpolicyandsafetyru

В 1 мл раствора содержится 5 мг вещества. Дополнительные элементы: инъекционная вода, этанол, натрия хлорид, макрогол, пропиленгликоль.

Сибазон выпускается в следующих формах:

• таблетки: двояковыпуклые, белые или белые со слабым желтоватым оттенком (по 10 штук в контурных ячейковых упаковках, в картонной пачке 1, 2 или 5 упаковок; по 20 штук в полимерных банках или стеклянных светозащитных банках, в картонной пачке 1 банка);
• раствор для внутривенного и внутримышечного введения: прозрачный, бесцветный или с желтовато-зеленым оттенком (по 2 мл в ампулах нейтрального стекла, по 5 ампул в контурных ячейковых упаковках, в картонной пачке 1 или 2 упаковки; по 2 мл в ампулах, в картонной пачке 10 ампул).

Состав 1 таблетки:

• действующее вещество: диазепам (сибазон) – 5 мг;
• вспомогательные компоненты: крахмал картофельный, кальция стеарата моногидрат, повидон, лактозы моногидрат.

Состав 1 мл раствора:

• действующее вещество: диазепам (сибазон) – 5 мг;
• вспомогательные компоненты: натрия хлорид, макрогол 400, пропиленгликоль, этанол, вода для инъекций.

Фармакодинамика и фармакокинетика

Активное вещество – диазепам, принадлежит к классу бензодиазепинов. Лекарственное средство обладает противосудорожным, седативно-снотворным, центральным миорелаксирующим воздействием. Принцип действия основан на стимуляции бензодиазепиновых рецепторов. Анксиолитический эффект обеспечивается воздействием препарата на миндалевидный комплекс, расположенный в лимбической системе.

Медикамент снижает выраженность чувства страха, обеспокоенности, тревожности, эмоционального напряжения. Благодаря воздействию на неспецифические ядра таламуса и ретикулярную формацию в стволе головного мозга обеспечивается седативный эффект, снижается выраженность симптоматики невротического происхождения (страх, тревожность).

Угнетение клеток ретикулярной формации в стволе головного мозга обеспечивает снотворное воздействие. Усиление пресинаптического торможения вызывает противосудорожное действие. Медикамент подавляет распространение эпилептогенной активности, не влияя при этом на возбужденное состояние очага. Торможение полисинаптических афферентных, спинальных тормозящих путей вызывает миорелаксирующее воздействие центрального генеза.

Лекарственное средство может вызвать падение кровяного давления, расширить просвет коронарных сосудов. Сибазон повышает порог болевой чувствительности. Медикамент способен подавлять парасимпатические, симпатоадреналовые и вестибулярные пароксизмы. Лекарственное средство снижает выработку желудочного сока в ночное время суток.

Эффективность препарата регистрируется на 2-7 дни терапии. При хроническом алкоголизме, синдроме абстиненции диазепам снижает выраженность негативизма, тремора, ажитации, галлюцинации, алкогольного делирия. У пациентов с аритмиями, кардиалгиями, парестезиями терапевтический эффект отмечается к концу первой недели.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Сибазон – транквілізатор бензодіазепінового ряду. Чинить анксіолітичну, седативну, протисудомну, центральну міорелаксуючу дію, підвищує поріг больової чутливості, регулює нейровегетативні реакції.

Механізм дії зумовлений взаємодією з бензодіазепіновими рецепторами в алостеричному центрі постсинаптичних рецепторів гамма-аміномасляної кислоти в лімбічній системі, таламусі, гіпоталамусі та вставних нейронах бічних рогів спинного мозку. Сприяє відкриттю каналів для входу іонів хлору в цитоплазматичній мембрані, спричиняє її гіперполяризацію і гальмування міжнейронної передачі у відповідних відділах центральної нервової системи.

Фармакокінетика.

Після внутрішньом’язового введення препарат абсорбується неповністю і нерівномірно, максимальна концентрація досягається через 60 хвилин. Після внутрішньовенного введення у дорослих максимальна концентрація досягається через 15 хвилин і залежить від дози. Швидко розподіляється у тканинах органів, передусім у головному мозку і печінці, проходить через плацентарний і гематоенцефалічний бар’єри, проникає також у грудне молоко.

Біотрансформується у печінці з утворенням активних метаболітів: N-диметилдіазепаму (50 %), темазепаму, оксазепаму. N-диметилдіазепам кумулюється у головному мозку, забезпечуючи тривалу і виражену протисудомну дію. Гідроксильовані і диметильовані метаболіти діазепаму зв’язуються з глюкуроновою кислотою і жовчними кислотами, виводяться в основному нирками.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.

Період напіввиведення діазепаму може збільшуватися у новонароджених, хворих літнього віку і пацієнтів із захворюванням печінки.

У пацієнтів із нирковою недостатністю період напіввиведення діазепаму не змінюється.

Внутрішньом’язове введення препарату може призвести до збільшення активності креатинфосфокінази у сироватці крові, максимальна концентрація якої відзначається через 12-24 години після ін’єкції, що слід враховувати при діагностиці інфаркту міокарда.

Бромазепам

Хелекс

Рудотель

Релиум

Нозепам

Тазепам

Ксанакс

Элениум

Валиум Рош

Алпразолам

Тофизопам

Диазепам

Грандаксин

Мезапам

Седуксен

Реланиум

Лоразепам

https://www.youtube.com/watch?v=ytpressru

Аналогами являются: Диазепам, Реланиум, Релиум.