Новиган — инструкция, показания, способ применения

Склад

діючі речовини: ібупрофен, п-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлорид, альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метобромід;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ібупрофену 400 мг, п-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлориду 5 мг, альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метоброміду 0,1 мг;

При превышении дозы анальгетика необходимо обратиться к врачу, имея при себе упаковку препарата. Антидота не существует, но для очищения организма делают промывание желудка, дают щелочное питье и активированный уголь. Симптомы передозировки:

• тошнота, рвотные позывы, боли в животе;
• сонливость;
• заторможенность;
• депрессия;
• шум в ушах;
• метаболический ацидоз;
• снижение артериального давления;
• острая почечная недостаточность;
• фибрилляция предсердий;
• боль в голове;
• остановка дыхания, кома.

Таблетки Новиган используются исключительно в симптоматической терапии заболеваний, сопровождающихся спастическими болями. Прямыми показаниями к приему спазмоанальгетика являются:

• миалгия;
• артралгия;
• дисменорея;
• невралгия;
• почечные колики;
• корешковый синдром;
• воспаление седалищного нерва;
• мигрень;
• дискинезия желчевыводящих путей;
• спазм мочеточника;
• альгодисменорея;
• кишечные колики;
• гипертермия;
• радикулопатия.

Ненаркотический анальгетик может использоваться в качестве жаропонижающего и болеутоляющего средства при септическом воспалении верхних воздухоносных путей. Таблетки быстро купируют умеренно выраженные боли во время менструаций, а также при нарушении стула.

Однократный прием 10 и более таблеток спазмоанальгетика чреват развитием таких побочных реакций:

• заторможенность;
• снижение АД;
• болезненное и учащенное сердцебиение;
• метаболический ацидоз;
• фибрилляция предсердий;
• угнетение дыхания;
• боль в животе;
• шум в ушах;
• неукротимая рвота;
• сонливость;
• остановка сердца.

Паллиативная терапия передозировки предполагает промывание желудка, прием щелочного питья и энтеросорбентов. Для скорейшего выведения метаболитов лекарства проводят форсированный диурез.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі вкриті плівковою оболонкою таблетки, з гладкою однією стороною та тисненням «NOVIGAN» на другій стороні.

Новиган производится в таблетках с двояковыпуклой поверхностью, на одной из сторон которых вытеснена надпись «NOVIGAN». В них содержится несколько действующих и вспомогательных компонентов:

• фенпивериния бромид;
• питофенон;
• ибупрофен;
• глицерин;
• МКЦ;
• гидроксипропилдикрахмалфосфат;
• аэросил;
• пищевая добавка Е572;
• метилгидроксипропилцеллюлоза;
• макроголь;
• двуокись титана;
• оксиэтилированные сорбитаны;
• консервант Е200;
• полидиметилсилоксан.

Белые таблетки расфасованы в пластиковые блистеры с индивидуальными ячейками по 10 штук. В красно-белой коробке содержится 10 или 20 таблеток и официальная инструкция по использованию спазмоанальгетика.

Особые указания

Таблетки Новиган с осторожностью назначаются пациентам со склонностью к бронхоспазмам и гипертонической болезни. Следует учитывать, что при наличии в анамнезе системных патологий соединительной ткани и красной волчанки сильно возрастает риск развития асептического менингита.

Не следует принимать комбинированный медпрепарат более 10 дней подряд, что обусловлено риском развития почечной недостаточности. Длительный прием ибупрофена чреват критическим снижением биосинтеза простагландина почками и, как результат, почечной недостаточностью.

При дисфункции органов детоксикации дневную дозу ненаркотического анальгетика уменьшают до 1 таблетки. Чтобы предотвратить осложнения, рекомендуется контролировать уровень печеночных ферментов и креатинина в сыворотке крови. В случае увеличения их концентрации следует отказаться от приема Новигана.

С осторожностью нужно комбинировать спазмолитик с ингибиторами АПФ при лечении больных после 65 лет. Нерациональное использование медикаментов чревато возникновением острой почечной недостаточности и сопутствующих ей осложнений.

При долговременном приеме лекарства рекомендуется наблюдение за состоянием почек, печени и составом периферической крови. Для уменьшения возможных побочных эффектов и воздействия препарата на ЖКТ следует принимать меньшую дозу препарата. При первых же намеках на гастропатию требуется проведение анализа кала.

При длительном применении необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек.

Для снижения риска развития нежелательных явлений со стороны желудочно-кишечного тракта следует использовать минимально эффективную дозу. При появлении симптомов гастропатии показан тщательный контроль, включающий проведение эзофагогастродуоденоскопии, анализ крови с определением гемоглобина и гематокрита, анализ кала на скрытую кровь.

При необходимости определения 17-кетостероидов, препарат следует отменить за 48 часов до исследования.

В период лечения следует воздержаться от приема алкоголя.

В период лечения пациент должен воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Новіган® – комбінований препарат, який належить до групи аналгетичних та спазмолітичних засобів. До складу препарату входять: ібупрофен – нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), п-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлорид – міотропний спазмолітичний засіб та альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метобромід – холіноблокуючий засіб центральної та периферичної дії.

Основний механізм фармакологічної дії ібупрофену полягає у пригніченні синтезу простагландинів. Неселективні нестероїдні протизапальні засоби, до яких належить ібупрофен, діють як системні інгібітори (периферичні та центральні) синтезу ензимів простагландинів G/H, також відомих як циклооксигеназа-1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2).

Ці ензими відповідають за перетворення арахідонової кислоти на різні тканиноспецифічні простагландини та тромбоксани. ЦОГ-1 конститутивно виражена у всіх тканинах та відповідає за продукування простагландинів, які підтримують функціювання органів, захищають цілісність слизової оболонки шлунку та генерують тромбоксин, який відповідає за агрегацію тромбоцитів та вазоконстрикцію. При запаленні індукується ЦОГ-2, яка продукує простагландини, що опосередковують біль та запальні процеси.

П-піперидиноетокси-о-карбометоксибензофенону гідрохлорид чинить пряму міотропну дію на гладкі м’язи внутрішніх органів. Інгібує фосфодіестеразу, зумовлює накопичення цАМФ та зниження вмісту кальцію у клітині, послаблює гладкі м’язи судин та внутрішніх органів.

Альфа-піперидиноетилдифенілацетаміду метобромід за рахунок гангліоблокуючої та парасимпатичної дії знижує тонус та моторику гладких м’язів шлунка, кишечнику, жовчних та сечовивідних шляхів.

Фармакокінетика.

Ібупрофен добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті при пероральному прийомі. Максимальна концентрація у плазмі крові відзначається через 1-2 години після застосування. З білками плазми крові зв’язується близько 99 % ібупрофену. Виводиться переважно із сечею у незміненому стані або у формі окислених неактивних метаболітів. Повністю виводиться з організму протягом 24 годин.

Поєднання трьох компонентів препарату зумовлює взаємне посилення їх фармакологічної дії, що призводить до полегшення болю, розслаблення гладких м’язів, зниження підвищеної температури тіла.

Протипоказання

Слабко або помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів – ниркова або печінкова коліка, дискінезія жовчовивідних шляхів, спазми кишечнику, спастична дисменорея та інші спастичні стани гладкої мускулатури внутрішніх органів. Головний біль, у тому числі мігренозного характеру.

• Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та до інших нестероїдних протизапальних засобів.
• Реакції гіперчутливості (наприклад бронхіальна астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка), які спостерігалися раніше після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших НПЗЗ.
• Новіган^® протипоказаний пацієнтам, у яких є в анамнезі ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкова кровотеча або перфорація після застосування НПЗЗ.
• Тяжкі порушення функції печінки та нирок, серцева недостатність.
• Слід уникати застосування ібупрофену, особливо у високих дозах, разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 через можливість виникнення адитивних ефектів та розвитком побічних реакцій з боку серця, інсульту.
• Препарат також протипоказаний при печінковій порфірії, спадковому дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тахіаритмії, ураженні зорового нерва, порушенні кровотворення або згортання крові, захворюванні крові, закритокутовій глаукомі, серцевій недостатності, гіпертрофії передміхурової залози, механічній непрохідності шлунково-кишкового тракту або мегаколоні.
• Цереброваскулярні або інші кровотечі.
• Тяжка дегідратація.
• Останній триместр вагітності та період годування груддю.
• Дитячий вік до 16 років.

Лекарственное взаимодействие

Прежде, чем начинать использовать препарат, изучите его состав. Если имеется аллергия на любые соединения, присутствующие в нём, то даже одна таблетка может спровоцировать анафилактический шок и другие реакции гиперчувствительности.

Новиган имеет обширный список противопоказаний, который, прежде всего, обязателен к прочтению.

Чтобы не сделать себе ещё хуже, не должны даже думать о Новигане те люди, которые хотя бы один пункт из нижеприведённого списка противопоказаний могут отнести на свой счёт:

• Обострённые кишечные воспаления;
• Кровотечение в ЖКТ;
• Изъязвления желудочной оболочки и 12-перстной кишки;
• Непереносимость ацетилсалициловой кислоты, в т.ч. в анамнезе;
• Изменения в работе печени и/или почек;
• Гиперкалиемия;
• Нарушенная свёртываемость крови;
• Наличие перемежающейся порфирии в острой фазе;
• Изменение в кроветворении;
• Аортокоронарное шунтирование в недавнем прошлом;
• Гранулоцитопения;
• Недостаточная выработка Г-6-ФД;
• Тахиаритмия;
• Офтальмологические проблемы, такие как закрытоугольная глаукома, патологии зрительного нерва;
• Непроходимость в кишечном тракте;
• Гиперплазия предстательной железы.

Помимо этого Новиган не позволяется пить детям и подросткам, он дозволен лишь с 16 лет.Беспрепятственное проникновение в молоко и гистогематический барьер – серьёзное основание для неиспользования для утоления болей Новигана беременными и кормящими пациентками.При нездоровом стиле существования, который подразумевает потребление наркотических средств, никотиновой зависимости и злоупотребление спиртным, Новиган принимают, соблюдая крайнюю осторожность.

Если пить алкоголь вместе с препаратом, токсическое действие спиртного будет в несколько раз сильней.

То же самое касается и пожилых людей, а также людей с сердечными заболеваниями.Применение ГКС, антиагрегантов и антикоагулянтов наряду с нашим обезболивающим должно быть под контролем знающих врачей.

При одновременном употреблении с Новиганом разнообразных средств может произойти следующее:

• Снизится эффект от урикозурической терапии.
• Гепатотоксическое действие уменьшится при приёме ингибиторов микросомального окисления;
• Индукторы микросомального окисления могут вызвать сильную интоксикацию.
• Действие фуросемида, гидрохлоротиазида и вазодилататоров станет несущественным.
• Усилятся побочки от ГКС и минералокортикостероидов.
• Кофеин сделает сильнее обезболивающий эффект от Новигана.
• Любые другие НПВС возвысят риск не слишком благоприятных явлений.

Не отмечено неблагоприятных моментов при употреблении анальгетика с другими препаратами. При применении совместно с ингибиторами микросомального окисления уменьшается риск возникновения гепатотоксических эффектов. Отмечается уменьшение натрийуретического эффекта фуросемида и гидрохлортиазида вместе с гипотензивной активностью вазодилататоров.

Антациды и колестирамин ухудшают впитывание ибупрофена. Анальгетик может усилить возможные побочные эффекты этанола, эстрогенов, минералокортикостероидов и ГКС, включая в последнем случае вероятность появления кровотечений в желудке, кишечнике. Гипогликемический эффект производных сульфонилмочевины увеличивается, равно как уровни дигоксина, препаратов метотрексата и лития в крови.

Прием лекарства усиливает эффект хинидина, м-холиноблокаторов, блокаторов H1-гистаминовых рецепторов, бутирофенонов и амантадина. Анальгезирующее действие усиливается при сочетании препарата с кофеином. Употребление лекарства совместно с ацетилсалициловой кислотой уменьшает способность последней снимать воспаление. При применении миелотоксических препаратов гепатотоксичность возрастает.

Вероятность возникновения гипопротромбинемии возрастает, если одновременно с анальгетиком используются цефамандол, вальпроевая кислота, пликамицин, цефоперазон, цефотетан. Циклоспорин и содержащие золото препараты могут увеличить воздействие ибупрофена на почки и привести к увеличенной нефротоксичности.

Сочетанный прием комбинированного спазмолитического препарата с нижеперечисленными лекарствами может приводить к развитию побочных эффектов и системных осложнений:

• антикоагулянты — повышают риск развития геморрагического синдрома;
• кортикостероиды — разжижают кровь, что чревато возникновением кровотечений в пищеварительном тракте;
• препараты лития — усиливают токсические действие ибупрофена и приводят к гибели гепатоцитов;
• сердечные гликозиды — увеличивают выраженность миокардиальной недостаточности;
• иммунодепрессанты — потенцирует нефротоксическое действие НПВС, что приводит к развитию недостаточности почек.

Прежде чем комбинировать Новиган с кардио препаратами, иммунодепрессантами и любыми другими безрецептурными медикаментами, желательно проконсультироваться с врачом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Одночасне застосування препарату Новіган® з іншими нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) або ненаркотичними анальгетиками може призвести до подвійного посилення токсичних ефектів.

Антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилити ефект антикоагулянтів, таких як варфарин.

Антигіпертензивні лікарські засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ) та діуретики: НПЗЗ можуть зменшити лікувальний ефект цих препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у зневоднених пацієнтів або у літніх пацієнтів з ослабленою функцією нирок) одночасне застосування інгібітору АПФ або антагоніста ангіотензину ІІ та препаратів, що інгібують циклооксигеназу, може призводити до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай має оборотний характер.

Тому такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. При необхідності довготривалого лікування слід провести адекватну гідратацію пацієнта та розглянути питання про проведення моніторингу функції нирок на початку комбінованого лікування, а також з певною періодичністю надалі.

Діуретики можуть підвищувати ризик нефротоксичного впливу НПЗЗ.

Кортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок та кровотеч у шлунково-кишковому тракті.

Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

https://www.youtube.com/watch?v=byKqnSythhQ

Серцеві глікозиди – при одночасному застосуванні з НПЗЗ можливе загострення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та підвищення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові.

Препарати літію – при одночасному застосуванні знижується елімінація препаратів літію та підвищується їх токсичність і концентрація у плазмі крові.

Метотрексат – при одночасному застосуванні знижується елімінація метотрексату і підвищується його токсичність та концентрація у плазмі крові.

Циклоспорин – при одночасному застосуванні з НПЗЗ підвищується нефротоксичність.

Міфепристон – застосування НПЗЗ дозволяється лише через 8-12 днів після відміни міфепристону, оскільки НПЗЗ знижують ефект міфепристону.

Антибіотики хінолонового ряду – НПЗЗ можуть підвищувати ризик розвитку конвульсій, пов’язаних з прийомом хінолонів.

Зидовудин – існують докази підвищення ризику появи гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які застосовують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном.

Такролімус – підвищується ризик нефротоксичності при одночасному застосуванні НПЗЗ з такролімусом.

Рослинний препарат гінгко білоба може потенціювати ризик кровотеч при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів.

Необхідно дотримуватись обережності під час керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Наступні побічні реакції спостерігалися при короткотривалому застосуванні ібупрофену у дозах, що не перевищували 1200 мг/добу. При лікуванні хронічних захворювань та при тривалому застосуванні можуть виникнути інші побічні реакції.

Побічні реакції, пов’язані з застосуванням ібупрофену, класифіковані за системами органів та частотою. Частота визначається наступним чином: дуже часто: ≥1/10; часто: ≥1/100 та {amp}lt;1/10; нечасто: ≥1/1000 та {amp}lt;1/100; рідко: ≥1/10000 та {amp}lt;1/1000; дуже рідко: {amp}lt;1/10000, частота невідома (неможливо оцінити частоту за наявними даними).

З боку шлунково-кишкового тракту.

Можливі – болі в животі, диспепсія, нудота.

Рідко – діарея, метеоризм, запор, блювання.

Дуже рідко – пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, печія, мелена, криваве блювання (іноді летальні), виразковий стоматит, загострення виразкового коліту та хвороби Крона, гастрит, езофагіт.

З боку системи крові та лімфатичної системи.

Дуже рідко: порушення кровотворення1.

1 Включають анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію, панцитопенію та агранулоцитоз. Першими ознаками таких порушень є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, кровотечі та гематоми невідомої етіології.

З боку серцево-судинної системи. Рідко: тахікардія, задишка, церебро-васкулярні ускладнення, артеріальна гіпотензія, відчуття серцебиття.

Дуже рідко: набряки, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність.

При довгостроковому застосуванні та у високих дозах (2400 мг/добу) можливе збільшення ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інсульту або інфаркту міокарда), зменшення ефективності антигіпертинзивних засобів.

Загальні розлади. Дуже рідко: неспецифічні алергічні реакції та анафілактичний шок, астма або погіршення стану при астмі, бронхоспазм, висипання, свербіж, кропив’янка, пурпура, ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи. Нечасто: головний біль.

Дуже рідко: неврит зорового нерва, парестезія, нервозність, запаморочення, сонливість, дратівливість, дзвін у вухах, депресія, безсоння, тривожність, психомоторне збудження, емоційна нестабільність, судоми. Частота невідома: галюцинації, сплутаність свідомості.

З боку імунної системи.

Нечасто: реакції гіперчутливості, що супроводжуються кропив’янкою та свербежем2. Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілаксія, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок).

2 До реакцій гіперчутливості можуть відноситися: (а) неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, (б) реактивність дихальних шляхів, включаючи астму, загострення астми, бронхоспазм та задишку або (в) різні форми шкірних реакцій, включаючи свербіж, кропив’янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк, та рідше – ексфоліативні та бульозні дерматози, включаючи токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та мультиформну еритему.

У хворих на системний червоний вовчак та змішані захворювання сполучної тканини прийом ібупрофену, у поодиноких випадках, може призвести до появи симптомів асептичного менінгіту, а саме – ригідності потиличних м’язів, головного болю, блювання, високої температури або дезорієнтації.

З боку органів кровотворення та лімфатичної системи. Дуже рідко: розлади системи кровотворення (гемолітична анемія, апластична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, зниження гематокриту та рівня гемоглобіну, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є висока температура, біль у горлі, виразки у ротовій порожнині, симптоми грипу, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровотеча та синці. Оборотна агрегація тромбоцитів, альвеоліт, легенева еозинофілія.

З боку органів зору. Дуже рідко: нечіткість зору, зміна сприйняття кольорів, токсична амбліопія. Частота невідома: порушення зору.

З боку гепатобіліарної системи. Дуже рідко: порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця, дуоденіт, панкреатит, гепато-ренальний синдром, печінкова недостатність, гепатонекроз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Рідко: лущення шкіри, алопеція, фото сенсибілізація, різні висипання на шкірі. Дуже рідко: бульозні ураження, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.

З боку нирок та сечовидільної системи. Дуже рідко: папілонекроз, цистит, гематурія, нефротичний синдром, олігурія, поліурія, тубулярний некроз, гломерулонефрит, порушення функції нирок, токсична нефропатія у різних формах, включаючи інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром та ниркову недостатність, гостре порушення функцій нирок.3

3 Особливо при довготривалому застосуванні НПЗЗ, у поєднанні з підвищенням рівня сечовини в сироватці крові та появою набряків. Також включає папілонекроз.

Інші ефекти. Рідко: сухість слизових оболонок очей та ротової порожнини, стоматит, висока температура, погане самопочуття, слабкість, підвищена втомлюваність, порушення слуху, виразковий стоматит.

Дуже рідко: зміни в ендокринній системі та метаболізмі, зменшення апетиту.

Лабораторні дослідження.

Дуже рідко: зниження рівня гемоглобіну.

Застосування у період вагітності або годування груддю

З обережністю під контролем лікаря слід застосовувати препарат для лікування хворих із помірним порушенням функції печінки або нирок, при схильності до артеріальної гіпертензії, бронхоспазму, при системному червоному вовчаку та інших системних захворюваннях сполучної тканини – підвищення ризику виникнення асептичного менінгіту; серцевою недостатністю в анамнезі, які супроводжувалися затримкою рідини та набряками під час застосування нестероїдних протизапальних засобів.

Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему.

Дані клінічного дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосовування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику появи артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).

Загалом дані епідеміологічних досліджень не припускають, що низька доза ібупрофену (наприклад, ≤ 1200 мг на добу) може призвести до підвищення ризику інфаркту міокарда. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями довгострокове лікування може бути призначене лікарем тільки після ретельного аналізу.

Вплив на органи дихання.

Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або алергічні захворювання, або мають ці захворювання в анамнезі.

Інші НПЗЗ.

Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, оскільки це підвищує ризик розвитку побічних реакцій.

Вплив на нирки.

Ризик виникнення ниркової недостатності у зв’язку з погіршенням функції нирок: довготривалий прийом НПЗЗ може призвести до дозозалежного зниження синтезу простагландинів і провокувати розвиток ниркової недостатності. Високий ризик цієї реакції мають пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевими порушеннями, порушеннями функції печінки, пацієнти, які приймають діуретики, і пацієнти літнього віку. У таких пацієнтів необхідно контролювати ниркову функцію.

Вплив на фертильність у жінок.

Існують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландину, можуть впливати на процес овуляції. Цей процес є оборотним після припинення лікування. Довготривале застосування (стосується дози 2400 мг протягом доби, а також тривалості лікування понад 10 днів) ібупрофену може порушити жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження з причини безпліддя, цей препарат необхідно відмінити.

Вплив на шлунково-кишковий тракт.

НПЗЗ слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватись. Існують повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки, що можуть бути летальними, які виникали на будь-якому етапі лікування НПЗЗ, незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі.

Підвищення дози НПЗЗ, літній вік та виразкова хвороба в анамнезі є ризиком виникнення побічних реакцій з боку травного тракту. Під час лікування в таких випадках рекомендовано застосовувати мінімально ефективні дози препарату.

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують терапію лікарськими засобами, що можуть збільшувати ризик виникнення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або кровотечі, зокрема пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад, варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже рідко на тлі прийому НПЗЗ можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик появи таких реакцій спостерігається на ранніх етапах терапії, в більшості випадків початок таких реакцій відбувається протягом першого місяця лікування. Ібупрофен слід відмінити при перших ознаках шкірного висипу, патологічних змін слизових оболонок або будь-яких інших ознаках гіперчутливості.

При тривалому (більше тижня) застосуванні препарату необхідно проводити контроль показників периферичної крові та функціонального стану печінки.

Препарат може впливати на психофізіологічний стан хворих при одночасному прийомі з алкоголем та засобами, що пригнічують ЦНС.

Тривале та безконтрольне застосування знеболювальних засобів, особливо поєднання різних знеболювальних діючих речовин, може призводити до хронічного ураження нирок з ризиком виникнення ниркової недостатності (аналгетична нефропатія).

Препарат не слід застосовувати при наявності спадкової непереносимості галактози та молочних продуктів, дефіциті лактази.

Як і в разі інших нестероїдних протизапальних засобів, прийом ібупрофену може маскувати ознаки інфекції.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії. Під час І та ІІ триместрів вагітності слід уникати застосування препарату.

Під час III триместру вагітності при застосуванні будь-яких інгібіторів синтезу простагландину можливі такі впливи на плід, як серцево-легенева токсичність (передчасне закриття артеріальної протоки плода з легеневою гіпертензією) та порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності з проявом олігогідроамніону.

Ібупрофен протипоказаний у III триместрі вагітності через можливість пригнічення скорочувальної функції матки, що може призвести до збільшення тривалості пологів із тенденцією до підвищення кровотечі у матері та дитини, навіть при застосуванні низьких доз.

Годування груддю на період лікування препаратом слід припинити.

Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу, потрібну для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду часу. Якщо симптоми зберігаються більше 5 днів від початку лікування або погіршуються, слід звернутися до лікаря.

Новіган® доцільно застосовувати або за 1 годину до прийому їжі, або через 3 години після їди. Таблетки необхідно запивати водою, не розжовувати. Для запобігання подразнювальної дії на шлунок слід застосовувати одразу після їди або запивати молоком.

Препарат рекомендується приймати по 1 таблетці до 3-х разів на добу. Максимальна рекомендована добова доза становить 3 таблетки.

Повторну дозу застосовувати у разі потреби через 4-6 годин. Не перевищувати дозу 1200 мг ібупрофену на добу.

Особи літнього віку не потребують спеціального дозування.

Лекарственное взаимодействие

В назначенной врачом дозировке Новиган не вызывает побочного действия. Патологическая симптоматика проявляется при гиперчувствительности к действующим компонентам или сочетанном приеме спазмолитика с другими медикаментами:

• абдоминальные боли;
• метеоризмы;
• расстройства стула;
• кишечные кровотечения;
• афтозный стоматит;
• нарушение слуха;
• парез аккомодации;
• головокружение;
• асептический менингит;
• спутанность сознания;
• цистит;
• аллергический нефрит;
• отек Квинке.

В случае возникновения анафилактоидных реакций и эпидермального некролиза нужно отказаться от приема таблеток и обратиться к врачу. Несвоевременное оказание медицинской помощи чревато развитием опасных для жизни осложнений.

Если лекарство принимается без превышения указанной дозировки, побочные эффекты не отмечаются. Если нижеуказанные моменты возникают при стандартном приеме препарата, следует немедленно обратиться к специалисту. Среди возможных побочных эффектов:

• влияние на ЖКТ (неприятные, болезненные ощущения во рту, панкреатит, язвы на слизистых оболочках десен и ЖКТ, гастропатия, сопровождаемая болями в животе, тошнотой, запором, рвотой, диареей, изжогой, сухость во рту);
• проблемы с дыхательной системой: одышка и бронхоспазмы;
• гепатит;
• негативное воздействие на периферическую систему и ЦНС (головокружение, ощущение тревоги или депрессии, помутнение сознания, проблемы со сном или постоянная сонливость, психомоторное возбуждение, у людей с аутоиммунными болезнями может возникнуть асептический менингит);
• для сердечно-сосудистой системы (повышенное артериальное давление, сердечная недостаточность, учащенное сердцебиение);
• ухудшение зрения и слуха, сухость в глазах, отек век, возникновение шума или звона в ушах;
• лейкопения, анемия, агранулоцитоз, аллергический нефрит, нефротический синдром, анурия, полиурия, почечная недостаточность;
• аллергические реакции (бронхоспазмы, сыпь, раздражение на коже, лихорадочные приступы, крапивница, отек Квинке, многоформная экссудативная эритема);
• уменьшение уровня глюкозы, изменения в клиренсе креатинина, уровнях гематокрита и гемоглобина, повышенное или сниженное потовыделение.

Противопоказания

Комбинированный спазмолитический препарат не рекомендуется принимать при:

• эрозивно-язвенном поражении ЖКТ;
• гиперчувствительности к НПВС;
• язвенном колите;
• бронхообструкции;
• недостаточности печени;
• геморрагическом диатезе.

С осторожностью принимают ненаркотический анальгетик при тахиаритмии, нарушенной свертываемости крови и кишечной непроходимости.

Прием таблеток недопустим при ряде патологий и физиологических состояний организма. Купировать боль препаратом опасно в следующих случаях:

• при наличии воспаления в кишечнике, включая язвенный колит;
• данные (в анамнезе) о приступе ринита, бронхообструкции, крапивницы после приема нестероидного противовоспалительного средства (НПВС), такого как ацетилсалициловая кислота;
• эрозии, язва двенадцатиперстной кишки, кровотечения в ЖКТ;
• кишечная непроходимость;
• болезни печени и почек, печеночная или почечная недостаточность;
• гемофилия, проблемы со свертываемостью крови (гипокоагуляция);
• геморрагический диатез;
• нарушения кроветворения;
• нарушение обмена веществ (гиперкалиемия);
• гиперплазия предстательной железы;
• порфирия;
• тахиаритмия;
• закрытоугольная глаукома;
• дефицит глюкозо-б-фосфатдегидрогеназы;
• гранулоцитопения;
• заболевания зрительного нерва;
• беременность и период лактации, кормление грудью;
• после аортокоронарного шунтирования;
• непереносимость компонентов лекарства (индивидуальная аллергическая реакция);
• детский возраст (до 16 лет).

Аналоги

По фармакологическим свойствам к Новигану близок Новоспаз. Этот комбинированный препарат имеет те же основные действующие вещества: ибупрофен, питофенон и фенпивериния бромид. Анальгетик-спазмолитик используется для лечения болей и снятия спазмов. Аналоги Новигана по лечебному эффекту:

• Нурофен. Продается в форме таблеток и геля для взрослых, сироп и свечи – для детей. Основной компонент: ибупрофен. Снимает жар и воспаления, обезболивает.
• Брустан. Выпускаемая форма: таблетки и сироп. Активный компонент: ибупрофен. Анальгетик, оказывает жаропонижающее и противовоспалительное действие. Таблетки запрещены детям до 12 лет.
• Ибуфен. Выпускается в форме капсул (для детей представлены мягкие капсулы) и суспензий. Активный компонент: ибупрофен. Анальгетик обладает жаропонижающими свойствами.
• Ревалгин. Фора выпуска: таблетки и раствор для инъекций. Активные компоненты: метамизол, питофенон, фенпивериния бромид. Действие: анальгетик и спазмолитик. Метамизол выходит с мочой в виде метаболитов.
• Питофенон. Спазмолитическое и анальгезирующее средство, оказывает жаропонижающий эффект. Форма: таблетки и инъекционный раствор.
• Максиган. Фора выпуска: таблетки и ампулы. Активные компоненты: метамизол, питофенон, фенпивериния бромид. Действие: спазмолитик-анальгетик, снимает воспаления. Таблетки запрещены детям до 5 лет.

Заменителями Новигана являются медикаменты с подобными фармакотерапевтическими свойствами:

• Комбиспазм;
• Седальгин;
• Мелбек;
• Баралгин;
• Нимид;
• Випратокс.

Передозування

Симптоми. Проявляється у вигляді шлунково-кишкових розладів (діарея, нудота, блювання, анорексія, біль в епігастральній ділянці), проявів гепатотоксичності, порушення свідомості.

Також можуть виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При тяжкому отруєнні спостерігається токсичне ураження центральної нервової системи, що проявляється сонливістю, інколи – збудженим станом та дезорієнтацією або комою. Інколи у пацієнтів розвиваються судоми. При більш тяжкому отруєнні може виникати метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу/МНВ (імовірно, через взаємодію з факторами згортання крові, що циркулюють у кров’яному руслі). Може виникнути гостра ниркова недостатність та пошкодження печінки. У хворих на бронхіальну астму може спостерігатися загострення перебігу астми.

Лікування. Показана симптоматична та підтримуюча терапія, включаючи забезпечення прохідності дихальних шляхів та моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльності до нормалізації стану пацієнта. Упродовж години після прийому великої дози, показано промивання шлунка, прийом активованого вугілля.

Необхідно забезпечити належне сечовиділення та контролювати стан функцій нирок і печінки. Після прийому потенційно токсичних доз за хворими необхідно спостерігати впродовж щонайменше 4 годин. У разі виникнення конвульсій можна застосовувати діазепам або лоразепам внутрішньовенно. У разі бронхіальної астми слід застосовувати бронходилататори.

Цена и заменители Новигана

Совершенно идентичны индийскому Новигану два таких же комбинированных медикамента – Спазган Нео и Новоспазм. Все три имеют близкую цену и относятся к среднему ценовому сегменту. При отсутствии в аптеке одного, его можно заменить каким-то из двух других, ведь все свойства у них равноценны, и купить данные таблетки можно беспрепятственно, не предъявляя рецепта.

Также после врачебной консультации можно довериться средствам из списка ниже с подобным действием:

• Спазмалгон;
• Ибупрофен;
• Комбиспазм;
• Баралгин;
• Но-Шпа;
• Седальгин;
• Арвипрокс;
• Дексалгин;
• Ибупром;
• Бофен и т.п.

Все эти препараты находятся в свободном доступе и имеют хороший эффект.

Купить таблетки можно без рецепта в любой аптеке Москвы и другого российского города, их стоимость зависит от количества штук в упаковке. Средняя цена: от 80 до 180 рублей.

Новиган	Цена, руб.
10 шт.	80-115
20 шт.	100-180

Отзывы

https://www.youtube.com/watch?v=ZKpsd8XPEzE

Внимание! Информация, представленная в статье, носит ознакомительный характер. Материалы статьи не призывают к самостоятельному лечению. Только квалифицированный врач может поставить диагноз и дать рекомендации по лечению, исходя из индивидуальных особенностей конкретного пациента.